Активну участь взяли учні 3-А класу (класовод Катіба Н.А.) у дослідницькому практикумі з природознавства «Умови розвитку рослин». Діти отримали завдання виростити рослину, створити сприятливі умови росту і розвитку. І ось нарешті результати: виросла квасоля і кукурудза!

П’ятирічний досвід упровадження інклюзивного навчання довів, що діти з особливими потребами повинні розвиватися та навчатися в соціумі, щоб відчувати себе повноцінними громадянами своє країни. 

Із 2017 року у ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 м.Канева впроваджено інклюзивне навчання в початковій школі. Так, серед учнів 4-В класу навчається Капустинська Анастасія.

В початковій школі вчитель повинен не тільки навчати дітей, але й приділяти увагу роботі з батьками учнів. Мета цієї роботи − активне залучення батьків до освітнього процесу власних дітей. Величезне значення в роботі з батьками  приділяти проведенню батьківських зборів.

21 вересня 2017 року відбулися батьківські збори в 4-В класі з теми: «Ваші діти – четвертокласники», на яких вчитель Журавльова Євгенія Олександрівна розповіла батькам про психологічні особливості дітей 9–10 років...

5 травня 2017 року Канівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 зустрічала учасників Всеукраїнського збору лідерів учнівського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів України.

Зустріч виявилася приємною і продуктивною. У дружньому спілкуванні лідери учнівського самоврядування обмінялися контактами для подальшого спілкування, обміну досвідом та співпраці.

Співпраця класовода та батьків

Важливе місце у соціалізації учнів початкової школи посідає  співпраця батьків та вчителів.

Батьківські збори у 3–В класі (класовод Журавльова Євгенія Олександрівна) з теми «Заохочення і покарання дитини в сім’ї» проходили в атмосфері пошуку методів позитивного впливу сім’ї та школи на дітей у процесі самопізнання, самоактуалізації...

Патріотичне виховання у клубі старшокласників «Співдружність»

Канівської загальноосвітньої

І-ІІІ ступенів школи №4

Матеріали, представлені нами на Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Патріотизм — нагальна потреба України і українців» є результатом багаторічної діяльності вчителів та учнів, яких об’єднала науково-дослідницька робота у клубі «Співдружність».

Актуальність нашого дослідження викликана подіями  та реаліями сьогоднішнього життя. Великі випробування довелось пережити нашому українському народові у двадцятому столітті. Революції та війни, масові геноциди та депортації. Україна була спустошена двома світовими війнами, економічно виснажена економічним комуністичним господарським злочинним експериментом і «холодною» війною.

Неспокій, горе та великі людські втрати принесла неоголошена війна на Сході України, яку розв’язав ненависний режим В.Путіна. Сьогодні як і у роки Другої світової війни, молодь проявляє найкращі моральні риси гуманізму, толерантності та патріотизму.

 Патріотизм не закладений у генах, це не природне, а соціальне явище. Воно не передається у спадщину, а формується сім’єю, школою, участю молоді у клубах старшокласників. Понад десять років у нашій школі функціонує клуб старшокласників «Співдружність», який об’єднав учителів та учнів. Один із напрямків його роботи — науково-дослідницька. Матеріали, представлені у цій статті, ми збирали по крихті.

Серед тих, хто пройшов школу соціалізації та патріотизму у клубі «Співдружність», був Андрій Петрушенко, який загинув у січні 2015 року під Горлівкою. Він захищав нашу рідну Україну від ворожих російських військ. Педагогічний колектив, учні школи та його друзі вирішили спорудити на будівлі школи меморіальну дошку патріоту-визволителю.

Ми звикли, що ветерани — це в основному чоловіки. Так уже склалося: образ воїна зі спідницею і косами навряд по­стає в нашій уяві. «У війни не жіноче обличчя»,— так назвала свій твір письменниця Світлана Алексієвич. Та обличчя в неї можуть бути різними...