Літературно-музична композиція

до 65 річчя Перемоги

(підготували педагог-організатор Філенко І.В., хореограф Лисак Н.В., вокаліст Кульша С.В.)

65 років – це багато чи мало. У вічному оберті Всесвіту це неймовірно маленький період, а для тих хто дарував нам щасливе дитинство, хто загинув у жорстокій, страшній війні, хто вижив і залишився із скаліченою душею – це  Велика дата,  65 років...це сльози і радість це сум і гордість, це вічна память і трепетні хвилини переживання за дорогих ветеранів, за їх подвиг у тій Великій битві.

Мелодія

Ведуча 1:

Раптовий, віроломний напад німецьких армій на Радянський союз в ніч на 22 червня... Для плану війни проти СРСР фашистські воєначальники обрали ім"я жорстокого германського імператора Фрідріха Барбаросси. На здійснення плану Барбаросса відводилося півтора - два місяці, але героїчна боротьба радянського народу зірвала виконання віроломного плану.

Ведучий 2:

          Перший удар ворога прийняли прикордонні війська...                  

Героїчна оборона Брестської фортеці тривала з 22 червня до 20 - х чисел липня
1941 року. Серед захисників фортеці були представники більш ніж 30 націй та народностей. Стійка, мужня боротьба радянських воїнів скувала великі сили ворога. Це був легендарний подвиг синів народу, які палко любили свою Батьківщину і віддали за неї життя.   

Ведуча 1:

Вже 22 - го червня, в перший день війни, фашистська авіація бомбардувала Київ. Тисячі киян пішли до лав Червоної армії. На початку липня в місті було створено 13 винищувальних батальйонів та 19 загонів народного ополчення. Спроба фашистів раптовим ударом захопити столицю України не вдалася. Оборона  Києва тривала понад 70 днів.

Ведучий  2:

Гітлерівці встановили в Києві жорстокий окупаційний режим. У місті створили концтабори, урочище Бабин Яр стало місцем масового знищення військовополоненних та мирних жителів, особливо євреїв.

Учениця:

Понад Бабиним Яром летять журавлі -

Вересневе ридання.

Понад Бабиним Яром летять журавлі -

Як надія остання.

Чорні тіні летять у важкій тишині,

У своїй самотині

Понад осінь летять, понад ночі і дні

Ці тіла журавлині.

І несуть недосяжність на кожнім крилі,

І зникають у мреві.

Понад Бабиним Яром летять журавлі,

Ці плачі вересневі.

Мелодія

Ведуча 3:

    Точні дані про кількість полонених радянських воїнів невідомі і досі. Утримання в концтаборах, ставлення до полонених було жахливим.. „Дахау", „Майданик", „Бухенвальд", „Освенцім"- ось ці страшні назви і страшні спогади, страшні події Великої Вітчизняної війни.

Ведуча 4:

          Тут камінь прорістю проріс...

Тут став би пам"ятником ліс,

Коли б у кожнім узголов'^гї

На цій землі политій кров"ю,

Поставить пам"ятник тому,

Хто впав героєм в ту війну.

Ведучий 3:

І стоять обеліски повсюди, де торкнули  крила війни нашу рідну землю. Саме ці памятники нагадують нам про відвагу і безстрашність воїнів –визволителів. І ми йдемо туди – чи до маленького обеліску, чи до великого меморіалу, чи до могили невідомого солдата. Йдемо, бо пам’ять наша це набат про пекучу біль, про жахливу смерть, про чорний дим війни.

Ведуча 4:

У цьому набаті чуємо слова: “Нам не треба війни. Мир і щастя у наші оселі. Любов і радість, життя і здоров’я всім жителям планети.”    

Пісня “Птицы белые”

(під час пісні учні виносять свічечки) По закінченню пісні

Ведучий 1 :

Прошу хвилиною мовчання вшанувати память загиблим героям Великої Вітчизніної війни.

Хвилина мовчання

Ведуча 2:

“Дети и война – нет более ужасного сближения противоположных вещей на свете», - так казав Твардовський

Ведучий 1:

Страшна смерть дітей, але це страшні зловіщі сліди-рани, що залишає вона в душах тих, хто дивом залишився живий. Пошматоване, поранене дитинство залишається в серці людини на все життя.

Ведуча2:

Нельзя сердцу прекращать помнить, иначе - пресечется род наш человеческий.

Ведучий 1 :

Запис у блокноті маленької жительки блокадного Ленінграду, Тані  Савічевої став головним свідоцтвом злочину фашистів проти людства.

Ведуча 3:

Детская рука, теряющая силы от голода, писала неровно, скупо. Хрупкая душа, пораженная невыносимыми страданиями, была уже не способна на живые эмоции. Таня просто фиксировала реальные факты своего бытия - трагические «визиты смерти» в родной дом. И когда читаешь это, цепенеешь:

Ведуча 4 :

 «28 декабря 1941 года. Женя умерла в 12.30 ночи.».

«Бабушка умерла 25 января .».
«Лека умер 17 марта 1942 г.».
«Дядя Вася умер 13 апреля ».
 «Мама – 13 марта в 7 часов 30 минут утра. »
«Умерли все». «Осталась одна Таня». 

Учениця:

Поклонимся великим тем годам,

Тем славным командирам и бойцам,

И маршалам страны, и рядовым,

Поклонимся и мертвым, и живым,

Всем тем, которых забывать нельзя,

Поклонимся, поклонимся, друзья!

Учеиь: Пісня :"Ти помни”

Учеиь:

Помните!

Через века, через года – помните!

О тех, кто уже не придет никогда, -

Помните!

• не плачьте!

В горле сдержите стоны, горькие стоны.

Памяти павших будьте достойны,

Вечно достойны!

• Люди!
• Покуда сердца стучатся – помните!
• Какою ценой завоевано счастье –
• Пожалуйста, помните!
• - Встречайте трепетную весну, люди Земли.
• Убейте войну, прокляните войну, люди Земли!
• Мечту пронесите через года
• И жизнью наполните!
• - Но тех, кто уже не придет никогда,
• Заклинаю, - помните!