Патріотичне виховання у клубі старшокласників «Співдружність»

Канівської загальноосвітньої

І-ІІІ ступенів школи №4

Матеріали, представлені нами на Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Патріотизм — нагальна потреба України і українців» є результатом багаторічної діяльності вчителів та учнів, яких об’єднала науково-дослідницька робота у клубі «Співдружність».

Актуальність нашого дослідження викликана подіями  та реаліями сьогоднішнього життя. Великі випробування довелось пережити нашому українському народові у двадцятому столітті. Революції та війни, масові геноциди та депортації. Україна була спустошена двома світовими війнами, економічно виснажена економічним комуністичним господарським злочинним експериментом і «холодною» війною.

Неспокій, горе та великі людські втрати принесла неоголошена війна на Сході України, яку розв’язав ненависний режим В.Путіна. Сьогодні, як і у роки Другої світової війни, молодь проявляє найкращі моральні риси гуманізму, толерантності та патріотизму.

 Патріотизм не закладений у генах, це не природне, а соціальне явище. Воно не передається у спадщину, а формується сім’єю, школою, участю молоді у клубах старшокласників. Понад десять років у нашій школі функціонує клуб старшокласників «Співдружність», який об’єднав учителів та учнів. Один із напрямків його роботи — науково-дослідницька робота. Матеріали, представлені у цій статті, ми збирали по крихті.

Серед тих, хто пройшов школу соціалізації та патріотизму у клубі «Співдружність», був Андрій Петрушенко, який загинув у січні 2015 року під Горлівкою. Він захищав нашу рідну Україну від ворожих російських військ. Педагогічний колектив, учні школи та його друзі вирішили спорудити на будівлі школи меморіальну дошку патріоту-визволителю.

                 Ми звикли, що ветерани — це в основному чоловіки. Так уже склалося: образ воїна зі спідницею і косами навряд чи по­стає в нашій уяві. «У війни не жіноче обличчя»,— так назвала свій твір письменниця Світлана Алексієвич. Та обличчя в неї можуть бути різними...